Літопис НТУ “ХПІ”

1870

Восени Міністерство фінансів доручило Учбовому комітету Петербурзького технологічного інституту підготувати матеріали по організації нового вищого учбового закладу за зразком Петербурзького з урахуванням місцевих особливостей і можливостей.

25 грудня з Петербургу до Харкова прибули професори цього інституту І. А. Вишнеградський і Н. П. Ільїн для визначення умов будівництва нового інституту.

1871

30 січня збори Харківського міського суспільства обговорили питання про будівництво технологічного інституту; було вирішено пожертвувати із засобів суспільства на організацію інституту і покупку землі 50 тисяч карбованців.

Обов’язки по спостереженню за веденням споруди інституту покладені на Харківський будівельний комітет, в який входили автор проекту Р. Р. Генріхсен і губернський інженер В. У. Потресов.

1881

Міністр фінансів знову поставив питання про заснування у Харкові технічного інституту, початкове рішення про його відкриття було переглянуто. Тимчасово перемогла думка про те, що слід обмежетись створенням середнього навчального закладу на зразок технікуму. Проти такого варіанту активно виступила харківська громадськість.

Міська Дума обирає з авторитетних харків’ян депутацію, яку було відряджено до Петербургу із завданням домагатися відкриття інституту.

1885

16 квітня царський уряд затвердив положення, відповідно до якого почав функціонувати Харківський практичний технологічний інститут (другий після Петербурзького).

3 липня директором інституту був призначений відомий російський учений В. Л. Кирпічов (працював на цій посаді до 30 січня 1898 р.).

У серпні був зроблений перший прийом студентів — 125 чоловік: 85 — на механічне і 40 — на хімічне відділення. Платня за навчання складала 50 карбованців на рік.

15 вересня відбулося офіційне відкриття Харківського практичного технологічного інституту.
За ініціативою викладачів технологічного інституту в Україні створене Південно-Російське суспільство технологів, що зіграло важливу роль в розвитку промисловості країни.

Згідно із затвердженим у квітні 1885 р. штатним розкладом інститут міг прийняти десять професорів, сім ад’юнт-професорів, законовчителя (викладача Закону Божого), механіка механічних майстерень, лаборанта хімічних майстерень і бібліотекаря. Були передбачені посади інспектора з трьома помічниками для здійснення нагляду за поведінкою студентів, діловода та його помічника, бухгалтера та його помічника, наглядача будівель (він же екзекутор), архітектора, лікаря, фельдшера.

У 1885/86 створюються фізична та хімічна, а пізніше і технічна лабораторії.

Вагомий внесок у створення та розвиток механічного відділення, у підготовку кваліфікованих інженерів-механіків для промисловості зробили ад’юнкт-професор О.П. Погорєлко, який у 1885-1902 рр. читав лекційні курси з механічної теорії теплоти, теорії динамоелектричних машин; професор Г.О.Латишев, який працював у інституті з 1886 по 1904 і з 1907 по 1920 рік (тривалий час викладав курс нарисної геометрії та креслення, з 1892 року керував кафедрою, а потім і станцією сільскогосподарських машин); професор О.І. Предтеченський, який у 1886-1906 рр. завідував кафедрою парових котлів.

1886

У 1886/87 навчальному році в інституті курс хімії читав академік Микола Миколайович Бекетов (1827-1911) – засновник фізичної хімії, фундатор харківської школи фізико-хіміків. Він першим у Європі запровадив систематичне викладення курсу фізичної хімії у Харківському університеті, а потім і в технічних навчальних закладах.

1887

У 1887-1893 роках в інституті працював видатний вчений академік Олександр Михайлович Ляпунов (1857-1918). Разом з іншим визначним вченим академіком В.А. Стєкловим він брав активну участь у розробці методики викладання математики в Харківському технологічному інституті.

1 грудня студенти інституту припинили заняття і провели мітинг, на якому висловили солідарність з московськими студентами, відданим жорстоким репресіям з боку уряду у зв’язку із замахом на царя Олександра III. Інститут закритий і відданий під охорону поліції, 56 студентів виключені з інституту.

3 грудня студенти-технологи разом із студентами університету і ветеринарного інституту організували на Університетській горі демонстрацію протесту проти репресивних дій властей.

1888

У 1888-1898 роках в інституті працював Костянтин Олексійович Зворикін (1861-1928) – засновник науки про різання металів. За фундаментальну працю ” Робота і зусилля, необхідні для відокремлення металевої стружки” йому було присуджено у 1896 році премію Російського технічного товариства.

1889

На території інституту побудована будівля хімічних майстерень (нині технічний корпус). У фізичному корпусі влаштовується механічна лабораторія. У ці ж роки створюються музей інституту, мінералогічний та ботанічний кабінети, звершено будівництво механічних майсернь.

1890

Відбувся перший випуск інженерів інституту. Звання інженерів-механіків і інженерів-хіміків, технологів одержали 38 чоловік.

До 1890 р. штат викладачів та навчально-допоміжного персоналу в цілому було укомплектовано. В інституті працювали 11 професорів і 7 викладачів, позаштатних 7 професорів та 8 викладачів.

1891

У вересні за ініціативою студентів інституту в Харкові організована студентська їдальня, що стала місцем зібрань і зборів студентів інституту і інших учбових закладів міста.

1892

У 1887/1893 роках в інституті працював видатний вчений академік Олександр Михайлович Ляпунов (1857-1918). Його докторська дисертація “Загальна задача про стійкість руху” видана у Харкові у 1892., принесла йому всесвітню відомість. Разом з іншим визначним вченим академіком В.А. Стєкловим він брав активну участь у розробці методики викладання математики в Харківському технологічному інституті.

1895

Професор М. П. Клобуков — перший викладач електрохімії в Росії — підготував до видання капітальний труд «Теорія електрики».

Створюються кафедра сільськогосподарського машинобудування, спеціальна лабораторія і станція по випробуванню сільськогосподарських машин.

При інституті відкривається реміснича школа. У 1898 році в школі навчалося 25 чоловік.

1896

Професор інституту К. О. Зворикін за науковий труд «Робота і зусилля, необхідне для відділення механічних стружок» удостоєний премії Російського технічного суспільства.

За ініціативою студентів В. Ксандрова, В. Костровського, В. Маковського в інституті організовано кружок марксистського напряму.

1897

Відкрився відділ сільськогосподарського машинобудування, розробляється програма підготовки інженерів з цієї спеціальності.

Кількість студентів, які навчались в інституті, не була постійною. У перші сім років вона не перевищувала 500 чол. У зв’язку з розширенням спеціальностей сільскогосподарського машинобудування інституту в 1897 році було дозволено збільшити контингент студентів до 1000 чол. У наступні роки динаміка зростання кількості студентів характеризувалась такими даними: у 1898 р. навчалося 811, у 1911-1232, у 1916-1753, у 1917-1065 студентів.

У інституті збільшується прийом студентів на перший курс. Замість 125 тепер щорічно стали набирати 250 чоловік. У зв’язку із збільшенням контингенту студентів і кількості спеціальностей, за якими готувались інженерні кадри, організуються нові лабораторії, відбувається заміна застарілого устаткування.

Починається будівництво корпусу для креслення (зараз головний корпус).

1898

Інститут перейменований в Харківський технологічний інститут. Директором інституту призначений професор Д. З. Зернов.

Величезну роль у розвитку вищої електротехнічної освіти відіграв проф.П.П. Копняєв, який  у 1898 р. після закінчення Дармшіадського університету (Німеччина) розпочав роботу в ХТІ.

Харківському технологічному інституту присвоєно ім’я Інституту Імператора Олександра III.

Почав навчання в інституті Л. Б. Красін, майбутній перший радянський дипломат.

1890

У 1890 р. відбувся перший випуск інженерів Харківського практичного технологічного інституту. 19 студентів отримали звання інженерів-механіків і стільки ж – інженерів-хіміків, технологів. До середини 90-х років ХІХ століття інститут підготував 365 фахівців інженерного профілю. Завдяки високому рівню викладання інститут швидко набув репутацію висококваліфікованого навчального центру, випускники якого зробили значний внесок у розвиток науки та техніки. Так, видатним теоретиком і практиком морського і повітряного флоту став один з вихованців інституту. славетний син українського народу Лев Макарович Мацієвич (1877-1910).

1899

За дорученням Харківської української студентської громади студент ХТІ Л. Мациевіч відвідав Галіцию для ознайомлення з досвідом діяльності українських політичних партій в Австро-Угорщині.

1900

Утворена перша в Російській імперії українська політична партія — Революційна українська партія (РУП). Важливу роль в цьому процесі зіграли студенти ХТІ Л. Мациєвіч, А. Коваленко, Ю. Коллард.

1 травня відбулася знаменна харківська маївка. Понад 10 тисячі робітників і студентів вийшли на вулиці міста.

1 грудня харківські студенти провели демонстрацію протесту у будівлі редакції газети «Південний край».

1901

У січні-лютому проходив другий всеросійський страйк молоді, що вчиться, в якій брали участь і студенти технологічного інституту. 19 лютого в Харкові відбулася сумісна демонстрація протесту студентів і робітників, яка закінчилася розправою над її учасниками.

1902

У росповсюдженні технічних знань і підготовці інженерів значну роль відіграло студентське технічне товариство, створене у 1902 році. Воно знайомило студентів з сучасним рівнем розвитку промисловості, сприяло формуванню у них технічного мислення та інтересу до науки.

1903

Закладається аудиторний корпус — інженерно-фізичний, будівництво якого було завершено у 1906 році, надбудовується поверх над будинком хімічних майстерень, активізується робота з електрифікації інституту.

1904

Почесним членом Ради технологічного інституту вибраний всесвітньо відомий вчений Д. І. Менделєєв.

2 березня відбулася сходка студентів (300 чоловік). Викликаний наряд поліції, сходка розігнана. 5 березня інститут тимчасово закритий. 206 студентів віддані репресіям: 13 чоловік виключені без права надходження в які-небудь учбові заклади країни, 127 — без права вступу до Харківського технологічного інституту; 141 студенту тимчасово заборонений вхід в інститут.

1905

7 вересня в інституті відбулися збори професорської колегії у складі вісьми чоловік, на якому вперше проведені вибори директора і його помічника. Директором інституту став професор П. М. Мухачов.

За ініціативою професора М. Д. Пільчикова почали видаватися «Вісті Харківського технологічного інституту» і «Народна енциклопедія наукових і прикладних знань».

21 вересня на студентській сходці ухвалене рішення про участь студентів-технологів у визвольному русі проти російського уряду, вибраний керівний орган студентів — Організаційний центр.

8 грудня робоча дружина на чолі з членом Харківської української студентської громади студентом Кирстой в м. Люботині, роззброївши поліцію і жандармів, оволоділа містом. Декілька днів К. Кирста був фактичним керівником так званої «Люботинської республіки».

1906

26 жовтня в інституті відбувся огляд проектів турбін, виконаних студентами старших курсів, під керівництвом професора В. І. Альбіцького. Студенти (150 чоловік) влаштували професору обструкцію, як члену монархічної організації «Союз російського народу». Інститут знов закритий, а головні призвідники бойкоту заарештовані і віддані під суд.

1907

Інженер інституту В. Є. Тір із співробітниками на Миколаївському суднобудівельному заводі здійснив установку механізмів на броненосці «Потьомкін».

У 1907 році курсову систему навчання замінила предметна. Вона встановлювала вільне відвідування лекцій, складання іспитів щомісячо протягом усього навчального року незалежно від читання лекцій, усувала систему, коли студенти прикріплювалися до певного курсу. Предметна система не сприяла покращенню навчального процесу. У зв’язку із положенням, що склалося внаслідок застосування такої системи, Навчальний комітет прийняв рішення, затверджене Міністерством просвіти, згідно з яким усі предмети розподілялися на 10 семестрів, перебування студентів в інституті обмежувалось 16 семестрами ( вісім років), можливість складати іспити скорочувалась до чотирьох разів на рік.

1911

Почесним членом інституту вибраний «батько російської авіації» М. Є. Жуковський.

1916

У березні відбулася значна маніфестація студентів учбових закладів Харкова, проти пробної мобілізації студентів в армію. На Театральній площі проведено мітинг протесту проти війни.

11 жовтня студенти інституту і інших вищих учбових закладів Харкова організували антивійськову демонстрацію, яка закінчилася зіткненням з поліцією на вулицях Сумській і Московській.

1917

2 березня в інституті відбулася маніфестація, на якій говорилося про скидання самодержавства. Ухвалено рішення про делегування від студентів в Учбовий комітет двох представників із правом вирішального голосу.

У середині березня студенти організували свій керівний орган — Раду старост.

2 вересня колишній Учбовий комітет, на той час перейменований в Раду інституту, ухвалив: питання про допуск студентських представників вирішувати на початку кожного засідання Ради.

З моменту утворення інституту підготовлено 2406 інженерів.

1918

За ініціативою студентів-більшовиків створений студентський червоногвардійський загін, який знаходився у розпорядженні Надзвичайного штабу Донецько-Кріворіжської радянської республіки і підтримував порядок в Харкові.

1919

Видані декрет Раднаркому республіки «Про прийом у вищу школу» і ухвалу Наркомпроса «Про організацію управління вищими учбовими закладами».

У Харкові утворена Рада комісарів вузів. Комісаром інституту призначений С. А. Дукаревіч.

Ухвалою Ради комісарів вузів Харківський жіночий політехнічний інститут з 20 березня закривається, а його студенти, викладачі і службовці переводяться в технологічний інститут.

17 грудня на засіданні Ради технологічного інституту ректором вибраний декан механічного факультету професор П. П. Копняєв.

1920

Організована Рада студентських представників (РСП).

У інституті відкритий інженерно-будівельний факультет, одним з організаторів якого був академік архітектури О. М. Бекетов.

Згідно ухвалі Раднаркому УРСР від 5 червня «Про прискорений випуск інженерів» в інституті сформовано дві групи студентів. Утворена особлива комісія під головуванням професора М. І. Кузнецова, на яку покладалася задача підготовки інженерів-технологів за чотири місяці. З 22 вересня комісія очолила всю діяльність інституту.

Відповідно постанові Реввоєнради республіки технологічний інститут прирівняний до військово-учбових закладів. Студенти, викладачі і службовці переводилися на положення мобілізованих, забезпечувалися військовим обмундируванням і армійським пайком.

15 жовтня на зборах професорсько-викладацького складу інституту оголошено, що загальне керівництво інститутом покладається на ректора і комісара, яким надавалися рівні права.

1921

У січні в технологічному інституті почав працювати електротехнічний факультет, першим деканом якого став професор П. П. Копняєв. На факультет прийнято 50 студентів-першокурсників.

7 березня Раднарком УРСР видав декрет «Про організацію робочих факультетів», яким зобов’язав Наркомпрос відкрити в сіми містах республіки, зокрема Харкові, рабфаки з дворічним терміном навчання.

6 липня почалися учбові заняття на робочому факультеті технологічного інституту. Першим деканом робочого факультета призначений І. М. Бабаков.

1922

В вересні рішенням колегії Укрглавпрофобра для робочого факультета був встановлений трирічний термін навчання.

6 листопада робочому факультету інституту присвоєне ім’я Жовтневої революції.

Рада студентських представників перетворена в студком інституту.

У серпні ректором інституту стає професор Р. Ф. Бураков.

У інституті почалась підготовка науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Комісія механічного факультету вибрала аспірантами п’ять чоловік.

1923

У інституті відкрито авіаційне відділення механічного факультету.

Студенти інституту організували перший технічний кружок для водіїв трамвая.

15 листопада президія Укрглавпрофобра присвоїла технологічному інституту ім’я В. І. Леніна.

У 1923/24 навчальному році в інституті вводиться курсова система навчання: за даними про виконання учбових завдань і здачу заліків по предметах на початок року всі студенти розподілялися по курсам і учбовим групам.

Ректором інституту стає професор А. М. Маслов.

1925

Студком інституту скасовано. Його функції стала виконувати профспілкова організація.

1926

Внесені зміни в учбові плани студентів перших двох курсів. Учбовий тиждень по всіх факультетах встановлювався в об’ємі 36 годин, збільшувався час на вивчення соціально-економічних дисциплін, вводилася військова підготовка студентів.

1927

1 листопада в інституті створено науково-технічне суспільство (НТС). До складу його правління і ревізійної комісії увійшли чотири професори, два аспіранти, 20 студентів і один інженер.

З метою поліпшення підбору кандидатур для аспірантури з числа студентів старших курсів Укрголовпрофосв прийняв «Положення про семінари підвищеного типу», відповідно до якого в інституті створено 23 семінари, що охоплюють понад 150 студентів.

1928

У червні інститут відвідав видатний французький вчений-фізик П. Ланжевен.

15 липня вийшов перший номер студентського науково-технічного журналу «Червоний технолог».

Відповідно до рішення липневого (1928 р.) Пленуму ЦК ВКП(б) в інституті, як і в інших вузах країни, відкриті підготовчі курси.

У інституті створені кафедри сільськогосподарського машинобудування і силікатів, лабораторія по обробці металів.

Ректором інституту призначений професор Я. М. Майєр.

1929

В інституті вводиться безперервна виробнича практика.

У грудні технологічний інститут перейменований в політехнічний (ХПІ).

1930

В результаті реорганізації політехнічного інституту на базі окремих факультетів створено шість самостійних інститутів. На території вузівського містечка залишилися механико-машинобудівний (ХММІ), хіміко-технологічний (ХХТІ) і електротехнічний (ХЕТІ) інститути. Першими директорами інститутів були Ф. Єфімов (ХММІ), Г. Лазоверт (ХХТІ) і М. Копеліович (ХЕТІ). В період реорганізації політехнічного інституту в ньому навчалося близько 1500 студентів, працювали 52 професори і 151 викладач.

Організовуються інженерно-технічний факультет, факультет тракторного і сільськогосподарського машинобудування. Відкриваються кафедри машин, загальної і експериментальної фізики, тракторобудування, турбінобудування, двигунів внутрішнього згорання.

У академгрупах один раз у два тижні вводяться обов’язкові політгодини.

1931

Почали виходити інститутські багатотиражки — «За темпиi якicть» (ХММІ), «XiMiK-технолог» (ХХТІ), «За електрифiкацию» (ХЕТІ).

1932

Ухвалою ЦІК СРСР від 19 вересня 1932 р. у вузах країни введені залікові сесії. З 1934 р. вони перетворені в екзаменаційні.

У інституті створені перші студентські науково-технічні гуртки.

1933

У лютому в ХЕТІ одним з перших країні став переможцем всесоюзного соціалістичного змагання.

Ректором ХХТІ стає І. І. Стрілков.

В березні у відання ХММІ був переданий завод, що належав раніше ХП3, який став могутньою виробничою базою інституту.

У ХММІ під керівництвом професора В. А. Можарова розроблена технологія отримання технічно чистого заліза типу «армко». Це залізо не поступалося кращим іноземним аналогам і звільняло країну від імпорту.

Ректором ХММІ призначається Ф. Р. Кокорін.

1934

У травні ХЕТІ відвідала група французьких вчених на чолі з академіком Жаном Переном.

Колектив ХЕТІ виконав для виробництва 28 наукових тем.

У високовольтній лабораторії кафедри електропередачі ХЕТІ вперше в СРСР сконструйований пересувний генератор імпульсів з максимальною напругою в три мільйони вольт — краща в світі «машина блискавок».

1935

У грудні відбулася перша виробничо-технічна конференція інженерів-ливарників, організована кафедрою ливарної справи, метою якої було теоретичне узагальнення і освоєння досвіду стахановців.

1936

Постановою СНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 23 липня 1936 р. у вузах затверджувалися єдиноначальність директорів і персональна відповідальність за організацію учбової, наукової і виховної роботи.

Внесена чіткість в організацію прийому студентів. Визначилися терміни початку і закінчення навчального року (1 вересня і 30 червня), а також терміни перерв на зимові канікули (з 24 січня по 6 лютого). Учбове навантаження студентів встановлювалося в об’ємі не більш шість дисциплін в семестр і не більш три дисципліни в день.

У липні відбувся моторизований 800-кілометровий похід по місцях боїв Червоної Армії по маршруту Харків — Перекоп, пізніше — Рудніца — Житомир, право на участь в яких одержали кращі студенти ХММІ і ХХТІ.

1938

З другого семестру 1938/39 навчального року в інституті вводиться курс основ марксизму-ленінізму.

За ініціативою інженерів 3. П. Ситника і З. А. Саркисьянца в спеціалізованій лабораторії ХХТІ вперше в країні організовано виготовлення фотосенсибілізаторів, що дало можливість знімати кінофільми, починаючи з відомого фільму «Великий громадянин», на кіноплівці вітчизняного виробництва.

1939

За підготовку фахівців і значний внесок у розвиток науки звання академіка АН УРСР присвоєна В. М. Хрущеву. Членом-кореспондентом АН СРСР вибраний П. П. Будников, якому згодом було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці і тричі присуджувалася Державна премія СРСР. Членами-кореспондентами АН УРСР стали П. П. Карпухин і З. З. Уразовський.

1940

За проектами кафедри турбінобудування ХММІ, якою керував професор В. М. Маковський, на ХТГЗ створена стаціонарна газова турбіна потужністю 1000 л. с.

Ректором ХЕТІ стає Д. У. Столяров.

1941

22 червня в 12 годин 15 хвилин по радіо було передане урядове повідомлення про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз.

3 липня перед електротехнічним корпусом відбувся багатолюдний мітинг, почалося формування рот і батальйонів народного ополчення, винищувальних батальйонів для боротьби з фашистською агресією.

Восени з добровольців-комуністів і комсомольців ХММІ, ХХТІ, ХЕТІ і інших вузів сформований комуністичний батальйон, що направлений на захист Москви і вирізнився в боях з фашистами.

Майстерні ХЕТІ переключилися на виробництво електроустаткуванні для танків. Учбово-експериментальний завод ХММІ за завданням військового відділу Наркомтяжмаша СРСР організував і освоїв випуск верстатів-автоматів для авіаційної промисловості і ряду деталей окремих видів озброєння.

Восени ХММІ був евакуйований в Красноуфімськ, ХХТІ — в Чирчик. ХЕТІ тимчасово припинив своє функціонування. Ректор ХЕТІ Д. В. Столяров в числі перших пішов на фронт.

27 листопада в Красноуфімськ прибула група викладачів на чолі з директором інституту Ф. Р. Кокоріним. В цей час в ХММІ налічувалося 100 студентів і 20 професорів і викладачів.

ХХТІ розміщений на базі електрохімкомбіната в Чирчике.

12 листопада відбулося перше засідання вченої ради ХХТІ, яка ухвалила рішення відновити учбові заняття. 17 листопада 115 студентів, 10 професорів, 12 доцентів і 9 асистентів почали учбовий процес в інституті.

1942

12 січня почалися учбові заняття ХММІ в евакуації.

26 лютого відбулося перше засідання вченої ради ХММІ, що обговорила питання про учбовий процес і задачі на другий семестр.

Весною інститут випустив 25 інженерів.

1943

Після звільнення Харкова інститути почали повертатися з евакуації. У жовтні поновилися заняття в ХММІ, в листопаді – в ХЕТІ.

За мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Керченської протоки і захопленні плацдарму на Керченському півострові, випускник ХЕТІ, спеціальний кореспондент «Правди» З. А. Борзенко, першим з радянських журналістів удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

1944

15 січня поновилися учбові заняття в ХХТІ.

За упровадження нової марки сталі для виробництва танків професору Б. А. Носкову присуджена Державна премія СРСР.

Доцент З. М. Хмара розробив і вперше упровадив у виробництво передову технологію штампування снарядів і мін.

Закінчена реевакуація інститутів. Ректором ХЕТІ знов стає відкликаний з фронту Д. У. Столяров.

25 серпня Раднарком СРСР прийняв спеціальну постанову по ХММІ, в якому були визначені терміни виконання основних відновних робіт.

1945

У роки війни колективи інститутів допомогли фронту посильним трудовим внеском в тилу, грошовими коштами. Колектив ХММІ у 1942—1945 рр. зібрав і передав до фонду оборони більше 100 тисяч карбованців. Значні суми передали на оборону ХХТІ і ХЕТІ.

174 політехніка (студенти, викладачі і співробітники інституту) віддали життя в боротьбі за свободу і незалежність своєї Вітчизни.

1946

У ХЕТІ відкрився радіотехнічний факультет.

У інститутах почалося навчання громадян країн народної демократії. Перші студенти прибули з Болгарії і Корейської Народно-Демократичної Республіки.

1947

У ХММІ почав функціонувати інженерно-фізичний факультет, в ХХТІ — факультет хімічного машинобудування.

Стала видаватися багатотиражка ХХТІ «XiMiK-технолог».

1948

У ХММІ відкрився студентський клуб, який став культурно-масовим центром, де працювали драматичний, хоровий, струнний, літературний, шахово-шашковий гуртки і культурно-естрадна група.

1949

7 вересня Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про відновлення Харківського політехнічного інституту імені В. І. Леніна (ХПІ). Наказом міністра вищої освіти СРСР від 16 вересня ХПІ відновлювався на базі об’єднання інститутів, що входили в нього до 1930 р. на правах факультетів, а також інституту інженерів цементної промисловості. Директором ХПІ призначений доцент М. Ф. Семко.

Почалося відновлення студентського містечка «Гігант».

1950

До початку 1949/50 навчального року в інституті створені кафедри суспільних наук: основ марксизму-ленінізму і політичної економії.

У 1949/50 навчальному році в ХПІ навчалося понад 4,5 тисячі студентів (4328 чоловік на денному і 184 — на вечірньому відділеннях). Він мав в своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри: з 293 викладачів було 38 професорів і 87 доцентів.

У інституті працювало 10 факультетів: металургійний, машинобудівний, інженерно-фізичний, автотракторний, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, технології силікатів, радіотехнічний, енергомашинобудівний, електротехнічний. 57 кафедр готували інженерів з 32 спеціальностей.

У лютому утворене студентське наукове суспільство, яке очолив член-кореспондент АН УРСР професор І. І. Стрільцов.

У травні прийнятий єдиний план науково-дослідної роботи ХПІ.

У інституті створені організації ДОСАРМ, ДОСАБ, ДОСФЛОТ, пізніше реорганізовані в єдину організацію ДОСААФ.

1951

З 1 січня почала виходити багатотиражна газета «Ленінські кадри». Її першим редактором був І. Д. Прокопенко.

Вченій раді інституту надане право прийому до захисту докторських і кандидатських дисертацій.

У лютому факультет технології силікатів перетворений у факультет технології цементу.

На початку 1951/52 навчального року електротехнічний факультет був розділений на факультети електромашинобудування і електроенергетичний.

У 1951/52 навчальному році були введені в експлуатацію чотири секції гуртожитку «Гігант», вісім лекційних аудиторій і близько 100 тисяч квадратних метрів лабораторних приміщень.

1952

В інституті захищені 92 дипломні проекти.

За спортивні досягнення інституту вручений перехідний Червоний прапор обкому профспілок.

1953

Вперше в післявоєнний час почали видаватися «Труди Харківського політехнічного інституту», вийшли в світ три томи загальним об’ємом 53 друкарські листи.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 27 жовтня 1953 р. велика група професорів, викладачів і інженерів ХПІ за успіхи в підготовці фахівців і розвитку науково-технічного прогресу в післявоєнні роки нагороджена орденами і медалями Радянського Союзу.

ХПІ одержав територію площею 6 га в Чугуївському районі, урочище Фігуровка на лівому березі річки Северській Донець, для будівництва оздоровчого табору.

1954

У березні автотракторний факультет перетворений у факультет тракторного і сільськогосподарського машинобудування.

У Фігуровці на базі інституту організований наметовий табір, де за сезон оздоровилося більше 600 чоловік.

1955

В житті студентів інституту з’явився третій семестр — трудовий.

У жовтні відкрите заочне відділення, де навчалося 210 студентів.

У 1950—1955 рр. вийшло в світ більше 80 підручників і навчальних посібників, підготовлених вченими ХПІ.

1956

На базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування створений другий філіал вечірнього відділення ХПІ (125 студентів).

Інститут став учасником Всесоюзної промислової виставки в Москві. У павільйоні «Вища школа» демонструвалися дев’ять його експонатів.

Комсомольці інституту по заклику ЦК ВЛКСМ взяли активну участь в збиранні врожаю на цілині.

1957

У січні на базі кафедри основ марксизму-ленінізму створені кафедри історії КПРС, діалектичного і історичного матеріалізму.

ХПІ включився у виконання програми Міжнародного геофізичного року. Для цих цілей створена проблемна лабораторія радіотехніки.

Вийшла перша збірка «Труди СНО ХПІ», в який включені кращі студентські роботи, виконані на кафедрах з госпдоговірної тематики або під час виробничої практики.

Кафедра електричних машин впровадила на ХЕМЗі могутній генератор імпульсів для обробки надтвердих металів і сплавів, що одержав всесвітнє визнання.

На базі створеного спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» (Фігуровка) оздоровилося більше 1400 чоловік.

1958

З метою підвищення знань абітурієнтів при ХПІ, його філіалах і на провідних підприємствах Харкова відкриваються підготовчі курси.

За період з 1953 по 1958 р. в інституті захистили кандидатські дисертації 11 громадян Китаю, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословатчини.

На Всесвітній виставці в Брюсселі верстат, обладнаний одним з розроблених в інституті генераторів імпульсів, одержав Гран-прі.

У 1950—1958 рр. закінчили аспірантуру 253 чоловіки, з них 128 увійшли до науково-педагогічного складу ХПІ.

У листопаді створена методична рада ХПІ на чолі з проректором по учбовій роботі, який координував навчально-методичну роботу кафедр і факультетів інституту.

З 1951 по 1958 р. захищені 226 кандидатських і п’ять докторських дисертацій. У 1950—1952 рр. вийшли в світ чотири монографії, 12 підручників і 59 навчальних посібників, опубліковано близько 170 наукових статей за участю 200 вчених.

У інституті створене місцеве радіомовлення, організований щотижневий випуск радіогазети.

У грудні відкритий спортивний клуб ХПІ.

Почали функціонувати профілакторій на 50 місць, два гуртожитки (великий і малий Червоні корпуси), побудований житловий будинок на 150 квадратних метрів.

1959

Науковим і культурним центром інституту стала бібліотека, книжковий фонд якої складав 1 392 906 одиниць, вона обслуговувала 14 449 читачів, зокрема 11 737 студентів.

На базі Лісичанського і Рубежанського хімкомбінатов відкритий Рубежанській філіал інституту із загальнотехнічним факультетом в Северодонецьке.

1960

Ліквідується факультет технології цементу, його хіміко-технологічні спеціальності влилися у факультет технології неорганічних речовин.

Ворошиловградський філіал ХПІ реорганізований в самостійний вуз.

На базі хіміко-машинобудівних спеціальностей створений факультет хімічного машинобудування.

Від електроенергетичного факультету відділився факультет автоматики і приладобудування.

З утворенням Українського заочного політехнічного інституту прийом студентів-заочників в ХПІ проводився тільки на загальнотехнічний факультет при ХТЗ.

За успіхи у виховній роботі із студентською молоддю багатотиражна газета «Ленінські кадри» нагороджена Почесною грамотою Мінвузу УРСР.

1961

У проблемній лабораторії «Динамічна міцність деталей машин» під керівництвом академіка АН УРСР А. П. Філіппова введена в дію перша в Україні унікальна установка для дослідження міцності дисків турбомашини при високих швидкостях обертання і температурах.

У інституті створена єдина профспілкова організація.

Перший прийом студентів на денне відділення здійснив Кіровоградський філіал.

Вперше в Україні на базі спортивно-оздоровчого табору «Політехнік» в червні була організована дитяча зміна, оздоровлено 220 дітей співробітників інституту.

1962

У березні в інституті створений факультет суспільних професій.

Співробітники кафедри технологія електричних виробництв ХПІ в співдружності з колективом ленінградського заводу «Ленінська іскра» розробили метод контактного осадження срібла і упровадили новий спосіб отримання активних мас для лужного акумулятора.

Здійснив перший набір студентів філіал в м. Рубіжне.

1963

Комсомольська організація ХПІ нагороджена Почесною грамотою ЦК ВЛКСМ.

В ХПІ відкритий інженерно-педагогічний факультет.

Почав роботу Палац студентів ХПІ, який став центром культурно-масової роботи.

1964

У ХПІ набули чинності нові учбові плани, затверджені Мінвузом СРСР.

Створена кафедра наукового комунізму.

1 травня інститут відвідали президент АН СРСР М В. Келдиш і президент АН УРСР Б. Є. Патон.

Утворений кабінет програмованого навчання, де були встановлені розроблені кафедрою автоматики і телемеханіки і виготовлені в студентському проектно-конструкторському бюро машини типу «Контроль».

1965

Кафедри ливарного виробництва і технології жирів вперше в світі розробили технологію виготовлення стрижнів і форм з рідких самотвердіючих сумішей. Ліцензії на її використовування продані багатьом країнам. Професору І. В. Рижкову, провідному розробнику, присуджена Ленінська премія.

Комсомольська організація ХПІ занесена в Книгу пошани ЦК ВЛКСМ — «Комсомол в трудових справах семестру». Медаллю «За освоєння цілинних земель» нагороджені 22 чоловіка.

Вперше проведене присвячення в студенти, що згодом стало ритуалом.

Створено факультет транспортного машинобудування.

Введений в експлуатацію учбово-лабораторний корпус кафедри турбобудування.

Сумський загальнотехнічний факультет Українського заочного політехнічного інституту перетворений у філіал ХПІ.

З 1965/66 навчального року всі студенти денного відділення стали вчитися з відривом від виробництва, оскільки вечірня форма навчання для стаціонару себе не виправдала.

Профспілкова організація інституту розділена на студентську на чолі з профкомом і професорсько-викладацького складу і співробітників на чолі з місцевкомом.

1966

Ректору інституту професору М. Ф. Семко присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки Української РСР».

Перший набір абітурієнтів здійснив Сумський філіал інституту.

Зданий в експлуатацію житловий будинок для аспірантів і молодих фахівців; 67 сімей поліпшили житлові умови.

1967

7 січня за великі заслуги в підготовці інженерних кадрів і розвитку наукових досліджень Президія Верховної Ради СРСР нагородила ХПІ орденом Леніна.

Кафедра ДВС створила і упровадила у виробництво новий двигун тепловоза Д-70 потужністю 3000 л. с. відповідний світовим зразкам.

Відкритий факультет підвищення кваліфікації викладачів середніх спеціальних учбових закладів.

На республіканському фестивалі колектив студії художнього слова нагороджений дипломом першого ступеня і золотою медаллю, а студентський театр «Силует» — дипломом другого ступеня і срібною медаллю.

Відкрита Центральна Ленінська кімната — одна з кращих серед вузів республіки.

В кінці жовтня на території інституту відкритий пам’ятник В. І. Леніну-студенту, побудований на засоби, зароблені комсомольцями протягом трудових семестрів.

21 жовтня інститут, як переможець соціалістичного змагання, нагороджений Пам’ятним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС.

Кафедра тракторобудування спільно з галузевою лабораторією приступила до проектування перспективних тракторів Т-150.

1968

Кіровоградський філіал перетворений в самостійний інститут сільськогосподарського машинобудування.

За удосконалення способу гідрогенізації рослинних масел професору Б. Н. Тютюнникову присуджена Державна премія СРСР.

Кафедра лаків, фарб і лакофарбних покриттів організувала єдину в Україні проблемну лабораторію розширення бази для лакофарбної промисловості і створення нових лакофарбних матеріалів.

1969

Введений в експлуатацію радіофізичний корпус.

У ХПІ почали діяти курси підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців народного господарства.

З 1 грудня в інституті функціонує підготовче відділення.

За наукову розробку і упровадження енерготехнологічного агрегату по виробництву азотної кислоти професору В. І. Атрощенко присуджена Державна премія СРСР. Він вибраний дійсним членом Академії наук УРСР, удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці і почесного звання «Заслужений діяч науки Української РСР».

1970

Відкритий факультет підвищення кваліфікації дипломованих інженерів Міністерства електротехнічної промисловості.

У інституті широко відзначається 100-річчя з дня народження В. І. Леніна.

За досягнення в науці ХПІ присуджена золота медаль ВДНХ СРСР.

1971

На четвертих курсах всіх факультетів введена суспільно-політична практика студентів.

Досвід студентської науково-дослідної роботи ХПІ одержав високу оцінку на пленумі ЦК ВЛКСМ і рекомендований для розповсюдження серед вузівських комсомольських організацій країни.

1972

Відкритий музей історії інституту.

Утворений фізико-технічний факультет, базою якого стала кафедра металофізики.

13 березня за досягнення високих показників в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя утворення СРСР інститут нагороджений Почесною грамотою ЦК Компартії України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР, Української республіканської Ради професійних союзів.

Відбувся останній випуск на радіотехнічному факультеті. Студенти і частина професорсько-викладацького складу переведені в Харківський інститут радіоелектроніки.

Почав функціонувати обчислювальний центр інституту.

1973

Філіал ХПІ в м. Рубіжне Ворошиловградській області переданий в підпорядкування Ворошиловградського машинобудівного інституту.

У інституті створений підготовчий факультет для іноземних громадян.

Відповідно до наказу Мінвузу УРСР введена система внутрішньосеместрової атестації студентів.

За створення оригінального методу термодеструкції кам’яного вугілля у відцентровому полі колектив ХПІ удостоєний золотої, двох срібних і чотирьох бронзових медалей ВДНХ СРСР.

1974

Кременчуцький загальнотехнічний факультет Харківського автодорожнього інституту реорганізований у філіал ХПІ з вечірньою і заочною формами навчання.

Мінвуз УРСР рекомендував розповсюдити досвід інституту по військово-патріотичному вихованню студентів серед вузів республіки.

1975

За великий внесок в патріотичне виховання студентської молоді газета “Ленинські кадри” нагороджена Грамотою Мінвузу УРСР і Почесною грамотою Харківського обкому комсомолу.

1976

До 1 вересня склалася нова структура інституту.

Ректор інституту професор М. Ф. Семко удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

Завершене будівництво учбово-лабораторного 14-поверхового корпусу У1, автори проекту архітектори І. Д. Овсянкин і Н. Д. Ліфшиц.

1977

За активну діяльність по розвитку і зміцненню дружби і співпраці між радянським і в’єтнамським народами ХПІ нагороджений Почесною грамотою Союзу радянських суспільств дружби і культурного зв’язку із зарубіжними країнами.

Танцювальний колектив «Україна» і любительська кіностудія ХПІ удостоєні звання народних.

У січні в інституті вперше серед технічних вузів країни організована кафедра етики, естетики і наукового атеїзму.

При кафедрі наукового комунізму ХПІ створена соціологічна лабораторія.

При інституті відкритий філіал вечірнього факультету марксизму-ленінізму.

Зданий в експлуатацію 14-поверховий учбово-лабораторний корпус. Інститут одержав 65 учбових аудиторій, більше половини кафедр значно поліпшили матеріальні умови для організації навчально-методичної і науково-дослідної роботи.

Партком ХПІ затвердив основні принципи розвитку інституту на найближчі 10-15 років.

1978

30 січня Указом Президента СРВ за підготовку кадрів для народного господарства республіки В’єтнам ХПІ нагороджений в’єтнамським орденом «Дружба».

Введена в дію перша черга спортивно-оздоровчого табору ХПІ «Студентський» в Алушті.

Ректором інституту призначений заслужений працівник вищої школи УРСР професор М. Ф. Киркач.

1979

За створення серії парових турбін для атомних електростанцій завідувачу кафедрою турбінобудування професору В. М. Капіносу присуджена Державна премія УРСР.

На республіканському фестивалі вузівських агітбригад театр політехніків «Публіцист» удостоєний срібних нагород.

9 вересня пішов з життя заслужений діяч науки і техніки, Герой Соціалістичної Праці професор М. Ф. Семко – ректор інституту (1949—1978).

У учбовому процесі почалося використовування телебачення.

1980

7 травня відбувся мотопробіг по маршруту Харків – Севастополь, присвячений 35-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

У ХПІ працювало шість проблемних і 20 галузевих лабораторій. За підсумками 1980 р. і X п’ятирічки інститут визнаний переможцем соціалістичного змагання серед вузів Харкова і нагороджений обласним комітетом профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ перехідним Пам’ятним Червоним прапором і Почесною грамотою.

Загальнотехнічний факультет при ХТЗ перетворений у вечірній факультет ХПІ при ХТЗ.

Припинений прийом студентів на заочне відділення.

1981

Рішенням колегії Міністерства культури УРСР за успіхи в проведенні масово-політичної роботи по патріотичному вихованню студентів музею історії ХПІ присвоєно звання народного.

Розробки вчених інституту удостоєні 42 нагород ВДНХ СРСР. Золоті медалі одержали професора Л. Д. Свірський і Б. Р. Холін.

Професори кафедри металофізики Л. С. Палатник і В. М. Кошкин в співавторстві з іншими ученими зробили наукове відкриття, що пояснює механізм взаємодії домішок з напівпровідниками.

У ХПІ створений найбільший в світі генератор імпульсних напруг для дослідження енергетичного устаткування.

Система внутрішньосеместрової атестації студентів замінена міжсесійним контролем.

Почалася реконструкція спортивно-оздоровчого табору «Політехнік»: ліквідовані намети, залишені дерев’яні будиночки, фінські будинки і цегляний двоповерховий корпус.

1982

Вчені інституту одержали 575 авторських свідоцтв і 24 патенти. Лауреатами премії Ради Міністрів СРСР стали доцент І. В. Бєлий і старший науковий співробітник Л. Т. Хименко, що створили магнітно-імпульсну установку для обробки металів.

У інституті проблем машинобудування АН УРСР утворений філіал кафедри динаміки і міцності машин.

Інститут заохочений преміями Ради Міністрів СРСР, премією Ленінського комсомолу, республіканськими преміями.

Хор Палацу студентів став лауреатом Всесоюзного конкурсу «Студентська весна».

Ансамбль політичної пісні «Єдність» став лауреатом I Міжнародного фестивалю політичної пісні в Баку.

Місцевком ХПІ перейменований в профспілковий комітет.

25 грудня пішов з життя І. В. Рижков — професор, лауреат Ленінської премії, проректор ХПІ (1969—1982).

1983

За підсумками роботи в третьому році XI п’ятирічки інститут визнаний переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання і нагороджений перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, СМ СРСР, ВЦСПС і ЦК ВЛКСМ.

1984

За цикл робіт у області міцності енергетичних машин і упровадження їх в практику турбінобудування професорам Є. Г. Голоскокову і З. І. Богомолову присуджена Державна премія УРСР.

Введений в експлуатацію учбово-лабораторний корпус У2.

1985

24 липня за великі заслуги в підготовці висококваліфікованих фахівців, розвитку наукових досліджень і у зв’язку з 100-річчям з дня заснування Президія Верховної Ради УРСР нагородила ХПІ орденом Жовтневої революції.

27 вересня виконалося 100 років з дня заснування Харківського політехнічного інституту. За період існування ХПІ підготовлено 100 тисяч фахівців. Диплом за № 100 000 про закінчення інституту вручений випускнику 1985 р. Є. А. Крестову.

1986

У лютому на основі факультету хімічного машинобудування і окремих кафедр інших факультетів створено УНПО «Агропром». На першому етапі діяльності цієї організації була розробка кормозберігающих технологій.

У квітні на базі інституту відбулася республіканська науково-методична конференція «Активізація пізнавальної діяльності студентів в процесі навчання у вузі».

Проводилася 43-а студентська науково-технічна конференція, учасниками якої сталі 7105 студентів, що підготували 6748 виступів і доповідей.

Сім студентських загонів інституту спільно із загонами інших вузів Харкова в літній період будували будинки для евакуйованих з Чорнобильської зони. Бійці будзагону «Гренада-87» побудували в Ірпені чотири садиби.

У вересні проводилася тематична виставка ВДНХ УРСР «Внесок учених Харківського політехнічного інституту в прискорення науково-технічного прогресу». В день її відкриття відбувся республіканський семінар на тему: «Процеси тиску — резерв зниження використовування чорних і кольорових металів».

24 – 25 вересня інститут відвідала делегація Держкомітету у справах утворення Китайської Народної Республіки на чолі з Чжу Кайсюанем, яка ознайомилася з організацією навчально-методичної роботи і досвідом навчання і виховання студентської молоді.

ХПІ відвідала делегація представників вищих учбових закладів Чехословацької Республіки, яка ознайомилася з історією інституту, організацією процесу навчання, праці і відпочинку студентів, обмінялася досвідом роботи.

Професору Л. С. Палатнику присуджена Державна премія УРСР.

Зданий в експлуатацію корпус ОКБ-ВІТ.

1987

25 лютого створений жінрада інституту у складі 32 чоловік. Головою вибрана заслужена артистка УРСР доцент В. М. Сухарева.

20 березня ХПІ відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в СРСР Трілоки Наїх Кауль і Перший секретар Посольства Сантош Кумар Гангулі. Студенти-політехніки взяли активну участь в святкуванні Дня індійсько-радянської дружби.

13 квітня відбулася внутрішньовузівська конференція «Учбовий процес очима студентів». Студенти виказували свою думку про перебудову учбового процесу у вузі.

У вересні почав роботу по новим напрямкам техніки і технології Інститут підвищення кваліфікації.

У грудні проведена студентська науково-практична конференція «Студентське самоврядування: задачі і перспективи», присвячена проблемам участі студентів в управлінні вузом.

1988

У березні опубліковано проект «Положення про студентське самоврядування в ХПІ» для обговорення в трудовому колективі.

У інституті створений Центр науково-технічної творчості молоді як філіал Харківського центру НТТМ «Практика».

За рішенням Міністерства освіти України в ХПІ відкритий Інститут суспільних наук.

Створений Центр трудової зайнятості молоді (ЦТЗМ) «Політехнік» — госпрозрахункове комсомольське підприємство, основною задачею якого було надання допомоги студентам-випускникам в трудовлаштуванні.

Територія ХПІ в Харкові і області складала 106,6 га, на ній розташовувалося 200 капітальних будівель і споруд площею 257 тисяч квадратних метрів; з них учбово-лабораторні будівлі займали 121 тисячу квадратних метрів.

1989

16 вересня сформована комісія для розробки концепції перебудови в Харківському політехнічному інституті.

Замість курсу «Історія КПРС» в інституті введений курс «Політична історія».

За заслуги в і раціоналізаторської діяльності винахідництва Президія Верховної Ради УРСР привласнила В. У. Кизілову почесне звання «Заслужений винахідник Української РСР».

Відповідно до Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» в інституті початий поступовий перехід до викладання на державній українській мові.

1990

У лютому перейменовані кафедри суспільних наук: кафедра історії КПРС в кафедру політичної історії, кафедра наукового комунізму в кафедру теорії соціалізму, кафедра етики, естетики і наукового атеїзму в кафедру етики, естетики і історії культури.

2 березня відбулися вибори ректора інституту. З п’яти кандидатів ректором вибраний професор Ю. Т. Костенко.

21 червня в багатотиражці ХПІ «Ленінські кадри» опублікована концепція розвитку основних напрямів діяльності інституту, яка включала істотні зміни в змісті і формах учбово-виховного процесу, розширенні адміністративної і фінансової самостійності кафедр, реформуванні структури управління учбово-виховним процесом.

Інститут перейшов на укладення трибічних договорів: студент – підприємство – інститут. Це дозволяло визначати реальну потребу у фахівцях, вирішувати питання підготовки фахівців на конкретні робочі місця і трудовлаштування.

У інституті відмінений державний екзамен з курсу «Науковий комунізм».

На базі філіалу ХПІ в Сумах створений учбовий заклад — Сумський фізико-технічний інститут.

У інституті вводиться система контрактного навчання для іноземних студентів.

У США видана книга «П’ять тисяч видатних осіб миру», до якої увійшли вісім вчених, що у різний час працювали в ХПІ: У. І. Атрощенко, Н. Н. Бекетов, А. З. Бережной, П. П. Будников, Л. Д. Ландау, Є. І. Орлов, Л. З. Палатник, А Н. Щукарєв.

4 грудня пішов з життя заслужений працівник вищої школи професор Н. Ф. Киркач — ректор інституту (1978-1990).

1991

Інститут приступив до підготовки фахівців і магістрів із збільшеним терміном навчання.

З 1991/92 навчального року введена двохсхідчаста форма підготовки фахівців: фахівець (інженер-конструктор, інженер-технолог) терміном навчання — п’ять років, магістр — шість років.

У інституті створена кафедра менеджменту.

Розширені права структурних одиниць інституту: кафедрам і факультетам надане право самостійно розробляти штатний склад, розподіляти нагрузку, визначати штатні оклади, розпоряджатися валютними засобами.

В інституті навчається понад 1000 іноземних студента, аспіранти і стажисти з 72 країн світу. На підготовчому факультеті для іноземних студентів займаються 250 чоловік.

16 червня пішов з життя видний вітчизняний учений-хімік, Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки УРСР академік В. І. Атрощенко.

Почате створення інформаційної мережі інституту — однієї з фундаментальних вузівських локальних обчислювальних мереж України.

Прийнятий новий статут ХПІ, закріплюючий і розширюючий нові права вузу: розпоряджатися фінансами, визначати зміст освіти, встановлювати правила прийому в інститут.

У 519 мікрорайоні Салтовського житлового масиву введений в дію студентський гуртожиток економічного факультету на 576 місць.

6 вересня на фасаді ректорського корпусу відкрита меморіальна дошка видному діячу української культури Гнату Мартиновичу Хоткевічу, який в 1895—1900 рр. був студентом інституту.

Кафедра теорії соціалізму перейменована в кафедру соціології і права.

Введений в експлуатацію спортивний комплекс з басейном площею 12 тисяч квадратних метрів. 12 вересня відбулося його урочисте відкриття.

Відповідно до рішень Президії Верховної Ради України від 26 серпня про припинення, а пізніше — про заборону діяльності Компартії України у зв’язку з її роллю в серпневих подіях, пов’язаних із спробою державного перевороту, припинив свою діяльність партійний комітет інституту.

У виконання рішень позачергової сесії Верховної Ради України і VII позачергової сесії Харківської міської Ради в ХПІ був проведений референдум з питання припинення діяльності організацій політичних партій, в якому взяли участь 4162 чоловіка. 3662 учасники референдуму проголосували проти діяльності організацій політичних партій в ХПІ, 401 чоловік висловилися «за». Результати референдуму затверджені вченою радою, внесені відповідні зміни в Статут ХПІ.

Відповідно до рішень минулих у вересні надзвичайних з’їздів комсомолу Союзу РСР і України про припинення існування у зв’язку з вичерпанням свого потенціалу, а також рішенням комсомольської конференції, що відбулася 12 жовтня в Харкові, оголосила про реорганізацію обласної організації і створення на її основі Союзу молоді Харківщини, комсомольська організація ХПІ була скасована; на проведеній 13 жовтня установчої конференції створена нова молодіжна організація — Союз молоді і студентів ХПІ.

З утворенням незалежної української держави ХПІ — один з провідних вищих технічних учбових закладів України.

З 11 по 18 грудня проходила конференція «Актуальні питання навчання і виховання студентів», в ході якої на засіданнях 13 секцій розглянуті проблеми підвищення рівня підготовки студентів.

23 грудня в Палаці студентів відбулася презентація створеної в інституті нової молодіжної організації — Союзу молоді і студентів ХПІ.

При ХПІ створена школа елітарної підготовки абітурієнтів, мета якої — навчання профорієнтації по обчислювальній техніці, екології і менеджменту.

1992

У лютому в інституті утворена кафедра бізнесу і контроллінга.

Відкритий Центр нових інформаційних технологій (ЦНІТ), діяльність якого була направлена на координацію роботи із створення єдиної інформаційної структури інституту, а також пропаганді і упровадженню сучасних технологій в учбовий процес, наукові дослідження і управлінську діяльність. На базі ЦНІТ утворений інформаційний вузол — ІНТЕРНЕТ.

Замість курсу «Політична історія XX століття» в інституті почато вивчення курсу «Соціально-політичні проблеми історії України».

Багатотиражка «Ленінські кадри» перейменована в «Політехнік».

1993

Міністерство освіти України затвердило ХПІ як регіональний центр по технічним методам і новим інформаційним технологіям. При інституті діє республіканський семінар «Методичні проблеми використовування ЕОМ в учбовому процесі».

Рішенням Академії наук України і Міністерства освіти України на базі кафедр технічної кібернетики і автоматизованих систем управління відкритий Науково-дослідний інститут інформатики і управління.

Вченою радою інституту введено звання «Почесний доктор ХПІ». У березні цього звання удостоєні професор Л. З. Палатник, академік А. З. Бережной, а також професор Фрід Хельі Лірат (Магдебурзький університет, Німеччина). У вересні почесними докторами ХПІ вибрані професор В. М. Капінос, професор З. І. Богомолов, професор П. Г. Гунта — генеральний секретар Національної асоціації індійських інженерів, професор Хорват Матяш — відомий учений Угорщини.

Почесними докторами Мішкольцського університету (Угорщина) стали відомі учені ХПІ — професор Ю. Т. Костенко — ректор університету і професор А І. Грабченко.

1994

У січні підписаний договір з Аньхойськім політехнічним інститутом, відповідно до якого щорічно з Китаю направляється 50 студентів, які через два роки, після закінчення навчання, одержують диплом бакалавра або магістра.

У квітні за результатами державної атестації і відповідно до рішення Кабінету міністрів України № 244 Харківський політехнічний інститут одержав статус державного політехнічного університету.

У університеті була розроблена і почала здійснюватися концепція «ХГПУ в системі безперервної освіти», орієнтована на особу студента і світовий рівень навчання.

У ХГПУ починає роботу Міжнародний інститут промислового менеджменту, організований сумісно з Ліонською Центральною Вищою інженерною школою (Франція). Термін навчання — два роки. Випускники одержують сертифікаційний диплом європейського зразка.

Створений новий факультет університету — факультет інженерного менеджменту, студентами якого стали 125 першокурсників. Він сформований на базі трьох випускаючих кафедр — менеджменту, бізнесу і контроллінга, а також економіки і організації машинобудівної промисловості.

Почесними докторами ХГПУ стали професор Є. Р. Голоскоков, професор В. Т. Долбня, Іштван Пальцет — академік Угорської академії наук, декан Мішкольцського університету, Карстан Шенеборн — керівник акредитованого представництва корпорації IBM в Україні.

Вчений-математик ХПІ В. Ф. Бржечка (1891-1954) увійшов до виданої в Німеччині книги «Mathematikes — Biobiblio-graphien», присвяченої видатним математикам миру.

У травні ХГПУ спільно з фірмою IBM провів виставку новітньої промислової системи ES-9000.

1995

110 років з дня утворення Харківського державного політехнічного університету.

У університеті створений економічний факультет, який здійснює підготовку кадрів за фахом «Менеджмент у виробничій сфері».

При університеті на базі міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації відкритий факультет патентознавства, який здійснює підготовку по двом спеціальностях, що ліцензовані: «Менеджмент в невиробничій сфері» (спеціалізація «Менеджмент, маркетинг і правовий захист інтелектуальної власності») і «Інформаційні системи менеджменту».

16 – 20 травня проводилася міжнародна науково-методична конференція «Роль вузів в рішенні проблем безперервної освіти і виховання особи (від шкільного до післядипломного)», присвячена однієї з найважливіших проблем сучасної освіти — його безперервності, аналізу теоретичних розробок і практичного досвіду в цій галузі.

1996

За особистий внесок в підготовку інженерних кадрів і в перетворення політехнічного інституту до учбової установи європейського рівня ректор університету професор Ю. Т. Костенко удостоєний звання «Ділова людина року».

За видатні заслуги перед вітчизняною наукою професор Є.Є. Александров відмічений премією Ярослава Мудрого в області науки і техніки.

15 грудня пішов з життя видний вчений, академік НАН України професор А. С. Бережной.

1997

В університеті, сумісно з Університетом внутрішніх справ, організований перший в Україні економіко-правовий факультет, який прийняв на навчання за контрактом 50 першокурсників. Випускники факультету одержують два дипломи — економіста за фахом «Менеджер виробничої діяльності» і юриста за фахом «Правознавство» (рівень бакалавра правознавства).

Відкрито учбовий центр IBM, де встановлена наймогутніша в Україні ЕОМ — комп’ютер IB ES-9000 модель 421 з об’ємом оперативної пам’яті — 512 мегабайт, а дискової — 56 гігабайт.

Університет вперше випустив бакалаврів.

У університеті відкриті нові спеціальності економічного профілю: «Менеджмент в зовнішньоекономічній діяльності», «Економічна кібернетика», «Маркетинг», «Маркетинг у виробничій сфері». Всього за останні роки підготовка кадрів здійснюється по 12 новим спеціальностям, таким як «Устаткування харчових виробництв», «Комп’ютерні системи в медичній і технічній діагностиці», «Біотехнічні і медичні апарати і системи», «Інтеграційні системи обробки інформації і ухвалення рішень», «Промислова екологія і охорона навколишнього середовища» і ін.

Державна премія у області науки і техніки присуджена колективу учених університету і фахівців-виробничників за роботу, присвячену розробці теоретичних основ автоматизованого оптимального проектування машин, конструкцій і приладів. Лауреатами премії стали професори С. І. Богомолов, В. Б. Гринев, Ю. Т. Костенко, Л. М. Любчик, Є. А. Симсон, В. У. Бортовой.

Створена Рада молодих учених ХГПУ, до складу якого ввійшли 25 представників кафедр і відділів вузу. Головою Ради вибраний О. А. Дьомін.

За рішенням Кабінету міністрів України на базі Кременчуцького філіалу ХГПУ створений Кременчуцький державний політехнічний інститут.

З 1 вересня почалася підготовка фахівців з нових єдиних триступінчатих планів — бакалавр — фахівець — магістр, в основу яких закладена нова державна концепція підготовки фахівців XXI сторіччя і розроблена в університеті «Концепція гуманізації і гуманітарізациі інженерної освіти».

Міністерство освіти України ухвалило рішення про створення на базі ХГПУ Національного центру гуманізації інженерної освіти.

1998

10 – 12 лютого в ХГПУ відбулася міжнародна науково-методична конференція «Гуманізація вищої школи і виховної роботи», присвячена питанням розвитку творчих здібностей і професійної культури студентів.

З 16 по 27 лютого в університеті працювала експертна комісія Державної інспекції установ освіти України. Атестаційна комісія ухвалила рішення про атестацію ХГПУ на подальші п’ять років, відповідно до ліцензії університету (IV рівень акредитації).

В університеті здійснюється підготовка фахівців по 59 спеціальностям на денній і 29 – на заочній формах навчання. Університет є єдиним вузом, де готують інженерні кадри по таких напрямах як турбінобудування, котло- і реакторобудування, електроізоляційна, кабельна і конденсаторна техніка, технологія жирів і жирозамінників і ін.

В університеті діють 17 факультетів денної форми навчання і заочний факультет, підготовче відділення, підготовчі курси, центр підготовки іноземних громадян, міжгалузевий інститут і факультет підвищення кваліфікації, три науково-дослідних і проектно-конструкторських інститути, зокрема НІПКІ «Блискавка» і «Іоносфера», станкоінструментальний технікум.

Університет розташований в 60 учбових, лабораторних і науково-виробничих корпусах загальною площею 286147 квадратних метрів. Учбова площа на одного студента денної форми навчання складає 14,5 квадратні метри.

У складі університету – 80 кафедр, з яких 54 – випускаючі. Професорсько-викладацький склад включає 1331 чоловіка, з них 158 докторів, професорів (12%), 760 доцентів, кандидатів наук (57 %).

11 червня відкрита меморіальна дошка видатному конструктору авіадвигунів академіку А. Р. Івченко, який в 1930 – 1935 рр. був студентом ХММІ.

У університеті функціонують дев’ять докторських рад по 20 спеціальностям і одна кандидатська рада з двох спеціальностей.

Відкрита нова спеціальність «Біотехнологія» із спеціалізацією «хіміко-аналітичні вимірювання і сертифікація біологічних і харчових продуктів».

На перший курс університету по 53 спеціальностям на 16 факультетів зараховано 812 слухачів підготовчих курсів, 375 випускників учбових закладів, які входять в учбові комплекси ХГПУ, 79 переможців олімпіад, 130 випускників елітарних шкіл, 347 медалістів і відмінників технікумів. Зросла кількість сільської молоді – 328 чоловік, громадян СНД — 80, зокрема з прикордонних областей Росії – 25 чоловік.

Довузівська система ХГПУ включає вісім навчальних комплексів, у складі яких – 104 школи, 10 ліцеїв, 5 гімназій, 40 технікумів, 24 училища й 14 підприємств і організацій Харкова й інших міст. У систему також входять підготовчі курси, де навчається 1500 чоловік, 10 елітарних шкіл з 2 тисячами учнів.

У навчальний процес університету активно впроваджуються комп’ютерні й телекомунікаційні технології. Парк сучасних комп’ютерів становить 900 одиниць, що дає можливість студентові денної форми навчання працювати щодня 0,5 години з ЕОМ. До локальної мережі університету підключено 376 одиниць, до мережі ІНТЕРНЕТ – 185 одиниць.

В університеті діють чотири комплекси: «Машинобудування», «Електроенергетика», «Вуглехімія», «Хімічне машинобудування», на яких функціонують 34 філії кафедр.

Соціальна інфраструктура університету включає: Палац студентів з танцювальним і виставочним залами, спортивний комплекс із двома плавальними басейнами, 14 спортивних залів, два спортивно-оздоровчих табори – в Алушті – на 300 місць і у Фигуровке – на 200 місць, профілакторій на 100 місць, їдальню на 1700 посадкових місць, спальний корпус у санаторії «Бермінводи» на 57 місць, 13 гуртожитків на 7384 місця, а також сім житлових будинків.

2000

Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки указом Президента України від 11 вересня 2000 року ХДПУ було надано статус Національного. Він став іменуватись так: Національній технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

2001

Виповнилось 50 років газеті «Політехнік», що почала виходити з 1 січня 1951 року під назвою «Ленінські кадри». У зв’язку з ювілеєм та за великий вклад у справу підготовки спеціалістів, розвиток вищої освіти та високий професіоналізм газета була нагороджена грамотою Спілки журналістів України.

12 січня відзначила свій 50-річний ювілей кафедра іноземних мов, якою довгий час завідує доцент Л.В. Скрипниченко.

У січні наш університет відвідав посол Сполучених Штатів Америки Карлос Паскуале. В Центрі нових інформаційних технологій він ознайомився із WEB-сайтами українських ЗМІ, взяв участь у засіданні журналістів харківського прес-клубу. Посла прийняв ректор НТУ»ХПІ» професор Л.Л. Товажнянський.

На проведеному 20-23 лютого Харківському ярмарку «Енергозбереження – 2001» робота вчених НТУ «ХПІ» була відзначена трьома дипломами. Сам університет був нагороджений за впровадження передових технологій на ринку України, кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів відзначено за розробку і впровадження енергозберігаючих систем теплопостачання, а кафедру двигунів внутрішнього згоряння – за наукову розробку та застосування альтернативних палив у двигунах внутрішнього згоряння.

В результаті реформування інженерно-фізичного факультету було створено новий факультет – «Інформатика і управління», який очолив колишній декан інфізу професор В.Г. Баженов. Реформований інженерно-фізичний факультет очолив професор Д.В. Бреславський.

Серед 400 харків’ян, що стали лауреатами рейтинг-проекту «Харків’янин століття», відзначено і ректора НТУ «ХПІ» Л.Л. Товажнянського в номінації «Діячі науки, культури і мистецтва». Йому було вручено Іменний диплом і пам’ятну медаль.

Переможцем відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» став НТУ «ХПІ». Його було нагороджено орденом «За трудові досягнення» ІУ ступеня та дипломом.

Університет був нагороджений золотою медаллю Четвертої міжнародноївиставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2001» у номінації «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти».

14 травня на святковому засіданні Вченої ради університету дипломи Почесного доктора НТУ «ХПІ» були вручені ректору Мишкольцкого університету професору Ларошу Бешенеі, професору Магдебурзького університету Франку Палісу і професору Клагенфуртського університету Дітеру Шнайдеру.

13-15 червня в університеті відбулася Перша міжнародна науково-практична конференція: «Технології інформаційних систем і їх застосування» ISTA-2001. В ній взяли участь більше 150 вчених і представники ділових кіл з 12 країн. Відбулися семінари і «круглі столи», присвячені обговоренню шляхів взаємовигідного співробітництва між вченими і дослідниками Європейських країн.

14 травня відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки пам’яті засновника технологічної підготовки в ХПІ професора К.О.Зворикіна.

Між НТУ «ХПІ» та Університетом штату Айова (США) цього року було укладено договір про організацію на базі нашого навчального закладу і короткострокових курсів для американських студентів з вивчення російської мови. Перші слухачі навчались з 13 травня по 21 червня.

У вересні відзначила своє 75-річчя кафедра технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей.

26-27 вересня в університеті відбулися Перші наукові читання ім. Академіка НАН України А.С. Бережного на тему «фізико-хімічні проблеми керамічного матеріалознавства», присвячених 75-річчю кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла і емалей. В них взяли участь 36 докторів і більш ніж 60 кандидатів наук з України, Росії, Білорусії, Німеччини.

29 жовтня відбулась презентація спільного проекту НТУ «ХПІ» та Університету штату Айова «Партнерство університетів для розвитку регіонів».

2002

НТУ «ХПІ» присуджена Золота медаль 5-ї міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні», що відбулася 7-го лютого в Києві, у номінації «Інноваційні технології в навчанні».

3 квітня в університеті функціонує Центр дистанційної освіти, що має педагогічні та технічні можливості для прискореного розвитку навчальних Інтернет-технологій та інших форм дистанційної освіти. Ректором було затверджене положення про Центр, згідно з яким до нього увійшли проблемна лабораторія дистанційного навчання, лабораторія сучасних технологій в освіті та новостворена лабораторія менеджменту ДО. 17 вересня було урочисто відкрито центральний офіс ЦДО.

В квітні на ІУ Міжнародному фестивалі «Світ книги – 2002» Диплом регіонального фонду «Народна книга» та бронзовий «Фенікс» вручені ректору університету Л.Л.Товажнянському за виховання української еліти.

Університет отримав Диплом «За сприяння організації виставки та просування досягнень науки та промисловості України», вручений за участь у виставці «Енергозбереження. Енергообладнання. Енергетика – 2002» (Харків).

В листопаді за перемогу в рейтинзі «Золота фортуна» університет нагороджено дипломом та стелою срібної якості в номінації «Якість освіти Ш тисячоліття».

2003

За рішенням Вченої ради НТУ «ХПІ» з 1 лютого в університеті відкрито два нових факультети – «Бізнесу та фінансів» (БФ) «Комп’ютерних та інформаційних технологій» (КІТ). Деканом факультету БФ став О.М. Гаврись, а КІТ очолив М.И. Заполовський.

Національний технічний університет «ХПІ» був нагороджений Золотою медаллю Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні – 2003» за перемогу в конкурсі за номінацією «Краща реклама досягнень ВЗН в навчально-науковій роботі».

20 лютого Вчена рада університету вшанувала двох нових Почесних докторів НТУ «ХПІ» – професора Жюльєна Ван дер Брука (Бельгія) і професора Весткемпера Енгельберта (Німеччина).

26 квітня виповнилось 70 років від дня народження і 45 років трудової діяльності ректора, доктора технічних наук, Лауреата Державної премії України професора Товажнянського Л.Л. Він був обраний Почесним членом Академії педагогічних наук України і нагороджений Почесною грамотою вищої атестаційної комісії України.

15 квітня на Вченій раді університету звання Почесного доктора НТУ «ХПІ» було присвоєне ректору Російського хіміко-технологічного університета ім.Д.І.Мендєлєєва професору Саркісову П.Д.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України про реорганізацію вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів і вищих навчальних закладів, що вийшла у березні поточного року, і. Харківський гвардійський ордена Червоної Зірки інститут танкових військ імені Верховної Ради України перейшов до складу НТУ «ХПІ».

Вперше відбувся випуск фахівців Чернівецького факультету НТУ«ХПІ», що готує студентів за чотирма спеціальностями. 47 випускників отримали дипломи інженера-еколога-технолога, а 12 – інженера-менеджера-аналітика.

В грудні відбулась міжнародна науково-практична конференція на тему «Дослідження і оптимізація економічних процесів «Оптимум-2003», присвячена проблемам збереження інтелектуального потенціалу трудових ресурсів і пошуку нових організаційних структур управління бізнесом. В її роботі взяли участь 65 докторів і 150 кандидатів наук з України, Росії, Білорусії, Латвії, Румунії, Індії та Йорданії.

Виповнилось 40 років кафедрі «Промислова і біомедицинська електроніка».

Університет успішно пройшов акредитацію і ліцензування. Згідно висновків атестаційних комісій університет в цілому був акредитований за найвищим ІУ рівнем.

У грудні 2003 року відбулася установча конференція випускників університету, до якої увійшли: представники НТУ «ХПІ» – 32 людини (ректор, проректори, декани, завідувачі кафедри, викладачі, співробітники); випускники університету – 62 людини (директори підприємств і фірм, державні та громадські діячі).

На конференції було розглянуто питання про створення «Асоціації випускників НТУ” ХПІ “для організації благодійної допомоги для розвитку матеріально-технічної бази університету, встановлення творчих зв’язків з випускниками, інформуванні їх про діяльність університету в галузі освіти, науки і міжнародних зв’язків.

2004

Виповнилось 40 років створеній в 1964 році кафедрі АСУ (автоматичних систем управління).

12-13 травня в університеті на базі кафедри політичної історії була проведена регіональна студентська науково-теоретична конференція «Харків: минуле, сучасне, майбутнє. До 350-річчя заснування міста». Студентами та аспірантами з 14 вищих навчальних закладів України та Російської Федерації було представлено більше 200 доповідей і повідомлень.

2005

27-28 квітня в університеті відбулась регіональна студентська науково-теоретична конференція «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 pp. До 60-річчя Перемоги».

В НТУ «ХПІ» була урочисто відзначена 60-та річниця Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Велике всенародне свято разом з колективом університету зустріли 26 учасників бойових дій і 80 учасників війни – стільки їх працювало в університеті на той час.

2006

У зв’язку з 55-річчям від дня заснування університетська газета «Політехнік» була нагороджена Почесною грамотою Національної Спілки журналістів за плідну роботу в галузі журналістики та у сфері вищої освіти.

Газета була визнана переможцем у номінації «Краще видання регіону» серед багатотиражних видань і була нагороджена Дипломом лауреата творчого конкурсу «Лідери України».

Традиційну виставку «Наука Харківщини-2006», що працювала в березні у спортивному комплексі нашого університету і на якій було представлено 60 розробок НТУ «ХПІ», 17 березня відвідав Президент України В.А. Ющенко в рамках свого візиту до Харкова.

11 березня НТУ «ХПІ» відвідав Міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко. На зустрічі з професорами, викладачами та студентами мова йшла про шляхи підвищення ефективності освіти, забезпечення її високої якості. Міністр вручив нагороди політехівцям. Нагрудний знак «Відмінник освіти України отримали Є.Г. Братута, В.Я. Заруба, А.О. Мамалуй, А.Т. Пугачов, М.І. Рищенко. Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України були нагороджені Б.І. Байрачний, О.В. Горєлий, А.І. Грабченко, А.Г. Гуль, В.Б. Клименко, О.С. Куценко, А.Г. Любієв, М.О. Тарасенко.

1 жовтня виповнилось би 100 років видатному організаторові вищої школи, ректору ХПІ з 1949 по 1979 роки Михайлу Федоровичу Семко. З нагоди ювілею в університеті широко проводились заходи по вшануванню памяті видатного вченого.

2007

Рада Європейської асоціації, що відбулася 28 березня у Лісабоні, ухвалила рішення про прийняття НТУ «ХПІ» до Європейської асоціації університетів як повноправного індивідуального члена, що є свідченням визнання на міжнародному рівні досягнень університету з усіх напрямків діяльності.

23-25 травня в НТУ «ХПІ» була проведена 6-та Міжнародна конференція «Технологія інформаційних систем і її використання» (ISTA-2007). Крім українських, в роботі конференції взяли участь і зарубіжні вчені з Австрії, Німеччини, Ірландії, Франції, Росії, Нової Зеландії.

13-15 вересня на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відбувся І Міжнародний студентський форум «Україна – Росія». Його організаторами виступили Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнська студентська рада й Рада ректорів Харківського вузівського центра. У роботі форуму взяли участь ректори, викладачі і студенти вузів України і Росії і лідери молодіжних студентських організацій. У цій події брало участь більше 800 представників всіх регіонів України і 13 міст РФ: Москви, Санкт-Петербурга, Ростова-на-Дону, Воронежа, Ліпецька, Курська, Брянська, Бєлгорода й ін. Учасниками Міжнародного студентського форуму «Україна – Росія» була прийнята Резолюція про розвиток дружніх і партнерських відносин між молоддю обох країн.

2008

 У цьому році НТУ «ХПІ» випускає 2118 спеціалістів, із них 187 отримують «червоні» дипломи. Також успішно захистили дипломні проекти та роботи 960 студентів-контрактників.

30 січня в НТУ «ХПІ» відкрито мемориальну дошку Льву Давидовичу Ландау на честь 100-річчя з дня народження видатного радянського фізика-теоретика, академіка АН СРСР, лауреата Нобелевської премії. Завідував кафедрою теоретичної фізики ХММІ в 1932-1937рр.

На території університету встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 р.р..

50 років  виповнилося санаторію-профілакторію «Політехнік»

НТУ “ХПІ” увійшов у “десятку” кращих вузів країни (за версією журналу “Кореспондент”)

Підготовчий факультет для іноземних громадян Центру підготовки іноземних громадян НТУ “ХПІ” відсвяткував 35-річчя.

Унікальна установка, у розробці якої взяли участь співробітники відділу електрофізичних технологій НДПКІ «Молнія»,  отримала назву “Кращий вітчизняний товар року”.

Виповнилося 60 років кафедрі “Автоматики та керування в технічних системах”.

Університет отримав Золоту медаль виставки «Сучасна освіта в Україні – 2008» за перемогу в номінації «Упровадження здобутків університетської науки в освітню практику»

В університеті на факультеті бизнесу та фінансів відкрито нову спеціальність «Соціология» .

2009

25–27 лютого НТУ «ХПІ» присуджена золота медаль за перемогу в конкурсі у номінації «Інтеграція науки і освіти – необхідна умова підвищення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах», який проводився в м. Києві в рамках 12-тої Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2009». Це вже десята вища нагорода університету, отримана в цьому конкурсі.

НТУ «ХПІ» удостоєний Почесного звання «Лідер у створенні сучасних засобів навчання» за багаторічну інноваційну діяльність по створенню інформаційних технологій та засобів для навчання і нагороджений Почесним дипломом МОН і АПН України. За плідну організаторську і творчу роботу з інноваційного розвитку освіти України оголошено подяку ректору НТУ «ХПІ», професору Л.Л. Товажнянському.

Редактора газети «Політехнік» НТУ «ХПІ» С. П. Землянську секретаріат НСЖУ нагородив ювілейною «Золотою медаллю української журналістики».

Кафедрі Автоматизованих систем керування виповнилося 45 років.

7 – 9 вересня відбулося засідання секції Науково-методичної ради з машинобудування і металообробки Міністерства освіти і науки України за професійним спрямуванням «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання». Цей захід був присвячений 80-річчю кафедри «Підйомно-транспортні машини і обладнання» університету.

17 жовтня виповнилося 25 років кафедрі економіки та маркетингу.

2010

27 вересня НТУ “ХПІ ” виповнилося 125 років. Разом із університетом ювілеї відзначили також факультети і кафедри: інженерно-фізичний, електроенергетичний та механіко-технологічний факультети – 80 років, енергомашинобудівний – 60, факультет транспортного машинобудування – 45, кафедри загальної та експериментальної фізики; хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології – 125 років. Кафедрам технології жирів та продуктів бродіння, автомобіле- і тракторобудування, турбінобудування, технічної електрохімії, нарисної геометрії і графіки, організації виробництва та управління персоналом виповнилося 80. А кафедри іноземних мов, загальної економічної теорії і фізичного виховання приймали вітання з нагоди 60-річчя, автоматизації хіміко-технологічних систем і екологічного моніторингу – 45.

Виповнилося 80 років кафедрі турбінобудування.

Була заснована кафедра «Видобування нафти, газу та конденсату» для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості. На кафедрі навчаються студенти спеціальності «Видобування нафти та газу».

Була започаткована кафедра «Зварювання». ЇЇ утворення було зумовлено проханням ведучих підприємств – флагманів економіки України ОАО – «Турбоатом», ОАО – «Електроважмаш», ОАО – Харківський турбінний завод, ГП – завод ім. Малишева, ОАО – Харківський авіаційний завод та ін. які відчувають гостру потребу в інженерних кадрах зварювального профілю.

2011

1 січня виповнилося 60 років газеті НТУ “ХПІ” “Політехнік”. 1 січня 1951 року побачив світ перший номер газети «Ленінські кадри», зараз ми її знаємо під іншою назвою – «Політехнік».

НТУ «ХПІ» увійшов до світового рейтингу, а саме – до рейтингової системи незалежного агентства «РейтОР». Це агентство відібрало із 15 тисяч університетів світу 500 кращих із 70 країн (включаючи майже 100 вузів Росії та країн СНД і Балтії). Серед них Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» займає 356 позицію. Це є другим показником серед п’яти вітчизняних університетів, які також увійшли до цього рейтингу.

Виповнилося 50 років кафедрі “Обчислювальна техніка та програмування”.

В травні виповнилось 20 років заснування кафедри менеджменту. За цей період підготовлено понад 560 бакалаврів, 750 спеціалістов та 29 магістрів.

Кафедра «Інформаційно-вимірювальні технології і системи» (ІВТС), що була заснована у червні 1961 р., відзначила свій 50-річний ювілей.

2012

29 мая руководитель Ассоциации сирийских выпускников Арус Мохаммед вручил ректору НТУ «ХПИ» Л. Л. Товажнянскому памятную эмблему этой организации. Ректор отметил, что это знаковое событие позволит укрепить сотрудничество Украины и, в частности, Национального технического университета «Харьковский политехнический институт», со своим давним партнером и другом – сирийским народом.

С 27 августа по 14 сентября кафедра украинского, русского языков и прикладной лингвистики принимала стажёров из французского университета Бордо-3 и Берлинского университета им. Гумбольдта.

Подвійний диплом – нові можливості для студентів НТУ «ХПІ» – учасник проектів Tempus практично від початку існування цієї міжнародної програми, якій у 2013-му виповниться 20 років.

Факультет бізнесу та фінансів відкрив прийом на спеціальність “Менеджмент інвестиційної діяльності” та у магістратуру за спеціальністю “Фінанси і кредит”.

2013

Факультет бізнесу та фінансів розпочав набір на новий напрям підготовки – “Товарознавство і торговельне підприємництво”.

30 січня – 1 лютого 2013 року у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» була проведена ХІ Міжнародна школа-семінар «Сучасні педагогічні технології в освіті».

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» пройшов акредитацію напрямів, спеціальностей та університету в цілому.

Наукові роботи студентів кафедри двигунів внутрішнього згоряння НТУ «ХПІ» були відзначені високими результатами в рамках Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук, який проходив на базі університету. З 13 робіт за спеціальністю «двигуни внутрішнього згоряння» 5 зайняли призові місця.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» на шостому місці серед 200 кращих вузів України згідно з академічним рейтингом університетів «Топ-200 Україна».

10 вересня Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» увійшов до рейтингу кращих вузів світу, за версією британської компанії Quacquarelli Symonds (QS). НТУ «ХПІ» зайняв місце у сьомій сотні списку. 1 жовтня 2013 року в стінах Гвардійського ордена Червоної Зірки факультету військової підготовки імені Верховної Ради України НТУ «ХПІ» відбулися заходи, присвячені 69-й річниці створення цього навчального закладу.

2014

100-річчя кафедри «Гідравлічні машини» ім. академіка Г.Ф.Проскури. За багато років на кафедрі проведено понад 200 науково-дослідних робіт з великим техніко-економічним ефектом у промисловості. Розробки кафедри впроваджені на підприємствах України, Росії, в європейських країнах, в країнах Латинської Америки, в Індії та ін.

Кафедра Комп’ютерного моніторингу і логістики НТУ «ХПІ» уклала договір з корпорацією Microsoft. Відповідно до угоди, кафедра включена в програму “IT – академія Microsoft”, мета якої – впровадження в освітню систему підготовки фахівців за напрямом «Комп’ютерні науки», єдину для всіх країн світу.

Студенти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» взяли участь у Всеукраїнському етапі Міжнародного студентського конкурсу з інвестиційних досліджень «CFA Institute Research Challenge».

НТУ «ХПІ» увійшов до числа кращих вузів країн СНД за висновком рейтингового агентства «Експерт РА». При оцінюванні університетів використовувалися такі показники, як: рівень умов для отримання якісної освіти; рівень затребуваності роботодавцями випускників вузу; рівень науково-дослідної діяльності вуза, а також частка іноземних громадян серед студентів.

У Харківському комп’ютерно- технологічному коледжі НТУ «ХПІ» організували перший в історії Харкова захист диплома через Skype.

Новий напрямок підготовки студентів 6.051501 «Видавнича справа та поліграфія» відкрила кафедра системного аналізу та управління НТУ «ХПІ».

НТУ «ХПІ» – у п’ятірці найкращих університетів рейтингу «ТОП 200 Україна» в 2014 році. У порівнянні з минулим роком університет поліпшив свою позицію – тоді він посідав шосте місце.

НТУ «ХПІ» вперше увійшов до трійки кращих університетів України за версією міжнародного рейтингу Webometrics.

2015

У зв’язку із закінченням контракту ректора НТУ «ХПІ», професора Леоніда Леонідовича Товажнянського з 19 січня 2015 року наказом МОН України звільнено з цієї посади та 20 січня призначено проректором з науково-педагогічної роботи НТУ «ХПІ». З 20 січня 2015 року виконуючим обов’язки ректора НТУ «ХПІ» наказом МОН призна чено проректора з наукової роботи Андрія Петровича Марченка.

НТУ «ХПІ» зайняв II місце в рейтингу кращих вузів Харкова та Харківської області.

На АТ ХТЗ запустили перший трактор з безступінчастою трансмісією, розробленою вченими НТУ «ХПІ» та спеціалістами заводу.

НТУ «ХПІ» посів друге місце серед українських вузів у міжнародному рейтингу Webometrics.

Кафедра міжкультурної комунікації та іноземної мови Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відкрила нову спеціальність «Медіакомунікації».

Вибори ректора. По результатам виборів ректора НТУ “ХПІ” кандидатура професора Сокола Є.І. отримала підтримку 70,1 % голосів виборців.

7 травня в НТУ «ХПІ» відбувся Урочисто-траурний мітинг, присвячений 70-й річниці Перемоги та пам’яті політехніків, загиблих у Другій світовій війні та в боях за Україну.

Згідно із законом «Про вищу освіту», у якому передбачена можливість відокремлення повноважень ректора університету від повноважень голови вченої ради, 24 квітня 2015 року член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, Почесний ректор НТУ «ХПІ», доктор технічних наук, професор, Леонід Товажнянський обраний головою Вченої ради НТУ «ХПІ».

50 років факультету Транспортного машинобудування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

НТУ «ХПІ» знову потрапив до п’ятірки найкращих ВНЗ України в консолідованому рейтингу за версією інформаційного ресурсу «Освіта.ua».У східному регіоні вуз посів друге місце.

Академія Cisco при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» отримала новий статус – Центр підготовки інструкторів.

НТУ «ХПІ» виповнилося 130 років. В день 130-річчя Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на території навчального містечка біля головної алеї вузу урочисто відкрили пам’ятник Першому інженеру.